Моє призначення

Сьогодні вранці, по своєму звичаю, перед виходом на роботу я заварив каву. Взяв свою чашку, налив в неї кави і почав снідати. За сніданком задумався, чому ж це я щоранку п’ю каву з тієї самої чашки. На полиці стоять і нові, і старі, дуже гарні і звичайні, але щоразу каву я наливаю саме в цю чашку. І тут я згадав, що у молодого хлопця Тимофія, можливо, була схожа ситуація.

Якось один з великих мужів Божих написав листа своєму товаришу, в якому були такі слова: «А в великому домі знаходиться посуд не тільки золотий та срібний, але й дерев’яний та глиняний, і одні посудини на честь, а другі на нечесть». Цим словам, цій листівці майже 2000 років. Я не знаю чи молодий Тимофій любив каву, та посуд в нього був, тому все, справді, досить зрозуміло. Чистий, гарний, наче новий посуд ми використовуємо для святкових подій. Вони приготовлені на великі справи. У кожного своє призначення. І ми, люди, наче той посуд у Господаря.

Отож, я як золото для особливих справ? Чи я лише звичайна глина?

Автор: Вадим Бабій

(Visited 11 times, 1 visits today)

Об Авторе

You might be interested in

ОСТАВЬТЕ СВОИ КОММЕНТАРИИ

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *