Церкви в часи потрясінь

Хочу поділитися кількома думками щодо життя церкви в час карантину. У служителів стояло питання, як довго можна тримати церкву без причастя та очних богослужінь, щоб не втратити зв’язок з людьми та не сприяти духовному занепаду прихожан. Більш детально про наслідки ми зможемо говорити трохи пізніше, коли всі повернуться до своїх церков. Але вже зараз можна зробити певні висновки стосовно того, які саме липучі фактори тримали членів церкви згуртованими в цей непростий час. Я виділив по кілька факторів, які спрацювали або не спрацювали на час карантину.

Що не працює?
1. Церковні розваги та комфортність Дому молитви. Круті молодіжки, гарна програма, велика будівля з м’якими стільцями в часи соціальних потрясінь, воєн, епідемій тощо не згуртовують та не приваблюють.
2. Ієрархічна модель правління в такі часи дає збій. Сподівання, що ти наділений авторитетом, тому подзвониш, накажеш щось робити, когось підкоректуєш, не виправдовуються. Дуже часто служитель є впливовим, поки він на сцені, поки надворі мирний час. А ось у часи потрясінь, коли пастор чи священик переживає ті ж самі проблеми, що й усі, він вже не є таким беззаперечним, авторитетним лідером. Якщо ти маєш особистий авторитет в очах людини, якщо вона тебе поважає, вона прислухається, піде за тобою. В такий час їй байдуже, хто тебе там зверху уповноважив та наділив владою. Тепер для нього ти є тільки як людина.

Що працює?
1. Друзі продовжували зустрічатись. Церкви, в яких їх члени знають один одного довго та дружать сім’ями, залишились більш згуртованими та об’єднаними.
2. Люди тягнуться до надії, любові та підтримки. В такі моменти треба менше критикувати, а більше підбадьорювати. Особливо активно має працювати соціальне служіння та пасторське душеопікунство.
3. Духовність, яка закладалась до того роками, залишається і в скрутні часи. Можемо сподіватись лише на зрілість своїх членів церкви. Чим більше вкладено в духовний розвиток церковної громади, тим менше доводиться переживати, коли втрачаємо можливість щонеділі зустрічатись.

Висновок
Все назване насамперед показує, що є найголовнішим. Воно дає розуміння, як підготувати церкву до важких часів. Отож розвиваймо соціальні та дружні стосунки, які є важливішими за гарні розважальні програми. Вкладаймо у духовність, тоді люди, навіть перебуваючи далеко від церкви, нас не підведуть.

(Visited 68 times, 1 visits today)

Об Авторе

You might be interested in

ОСТАВЬТЕ СВОИ КОММЕНТАРИИ

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *